Вчимося розуміти котирування валют

Вартість обміну однієї валюти по відношенню до іншої валюти називається котируванням. Таким чином, котирування валюти є ціною, по якій трейдер може купити (ASK) або продати (BID) ту або іншу валюту. На валютному ринку котирування завжди складається з двох цін - котирування валюти, по якій продавці цієї валюти готові продати, і котирування валюти, по якій продавці цієї валюти готові купити. Банки-маркетмейкери в нормальних ринкових умовах котирують для своїх клієнтів як ціну покупки, так і ціну продажу валюти, для якої вони формують ринок.

Кожна операція з іноземною валютою включає операції з двома валютами - і дуже важливо знати, яка з них є базовою валютою (або що фіксується) і валютою котирування (або контр-валютою). Трейдер завжди купує або продає фіксовану кількість "базової" валюти і міняє кількість валюти котирування залежно від змін валютного курсу.

Валюта котирування є знаменником, а базова валюта - чисельником. Коли чисельник зростає, базова валюта підсилює свої позиції і стає дорожче, коли чисельник зменшується, базова валюта ослабляє свої позиції і стає дешевшою.

При вимовленні котирування базова валюта завжди виголошується першою. Наприклад, котирування для "долара-ієни" означає, що долар є базовою валютою і чисельником; "доллар-свісс" означає, що швейцарський франк є валютою котирування; а "стерлінг-долар" (зазвичай називають "cable") означає, що валютою котирування є вже долар. У кодах валют, використовуваних для представлення валютних пар, базова валюта також зазвичай стоїть на першому місці, а валюта котирування - на другому. Таким чином, "долар-ієна" виглядає як USD/JPY, "доллар-свісс" - USD/CHF, а "стерлінг-долар" - GBP/USD.

Валютні котирування, як ціна однієї валюти в одиницях іншої валюти, бувають двох видів: "пряма" (direct) - певна сума національної валюти за одиницю іноземної валюти і "зворотна" - сума іноземної валюти за одиницю національної валюти.

Інколи в літературі фігурує термін - "американські умови", який означає пряме котирування з точки зору того, хто знаходиться в Сполучених Штатах. Таким чином, котирування курсу виражене в різних кількостях американських доларів і центів за одну одиницю іноземної валюти (наприклад, котирування - 1,2800 долара за один євро). У свою чергу, термін "європейські умови" означає пряме котирування валют з точки зору того, хто знаходиться в Європі (наприклад, котирування - 0,8000 євро за 1 американський долар).

У житті більшість цін мають "прямі" котирування, тобто при покупці газети на вулиці ви платите за неї Х рублів або доларів. Довгий час всі обмінні курси мали пряме котирування. Курс долара котирувався на європейських умовах в Європі і на американських умовах в Сполучених Штатах. Проте в кінці 70-х років, коли валютний ринок почав рухатися по шляху глобалізації американцям довелося переглянути цю практику. Таким чином, на позабіржовому ринку долари зараз котируються на європейських умовах по відношенню до більшості валют (тобто кількість іноземної валюти за 1 долар США). Це означає, що долар практично завжди є базовою валютою, а іноземна валюта - валютою котирування.

Проте, із загального правила є два великі виключення. Фунт стерлінгів, по відношенню до якого долар як і раніше є валютою котирування. Маркет-мейкери по всьому світу котирують фунт стерлінгів за ціною Х доларів і центів за фунт. Система десяткового числення котирувань була прийнята у Великобританії лише після 1971 року і математично було набагато легше котирувати різні кількості іноземної валюти за фунт, а не навпаки. Грошова одиниця Європейського Союзу - євро - також котирується в доларах і центах за 1 євро.

Прямі і зворотні котирування є взаємозворотніми числами і можна легко отримати одну з іншої. Фінансові видання зазвичай публікують обидва види котирувань.

Різні банки і обмінні пункти дають різні ціни покупки і продажу валют - різні котирування, але ці котирування є фіксованими на певний термін. На валютному ринку котирування постійно змінюються, оскільки відображають поточні рівні попиту і пропозиції (BID/ASK).